МагъчIваялъе рес

Лъималазе хъвараб тарихияб хабар

Гьеб лъугьа-бахъин цебе заманалдаго ккун буго.

ГІемерал боялгун гьитІинаб Дагъистаналде тІаде кІанцІана Ираналъул шагь Надир. Гьесул къасд букІана тІолабго дунялалда кверщел гьабизе.

МагІарулазе бокьичІо лагълъиялде ккезе. Амма тІолабго магІарул халкъалдаса Надирил рагъухъаби цІикІкІун рукІана.

ЧІурхІулаго, рухІулаго цере ратарал росабигун, Надир-шагь гІандалазул ракьалде швана.

ГІагарлъулел рукІана къажарал цо росдал ракьалде.

ХъахІлъи баралдаса сордо рогьинегІан хІалтІана гьеб росдал гІадамал. Росу сверун сангар бана гьез, гъваридал орал рухъана, тушман жаниве ккезе, къорал гъуна, хвалчаби чархида ккуна, къолдаби-такъияби къачІана.

Гьеб росулъ вукІана Зулпукъарилан цІар бугев цо гьитІинав вас. Гьиялъажал хьихьун, рохьоса гІучІ-мичІил бакІарун, эбель-инсуе кумек гьабулаан гьес. ЦІакъ жиндаса Зулпукъар чІухІарав гІакъилав кІудадаги вукІана гьесул.

Гъасда гІодов чІарав Зулпукъарица кІудадаса гьикъана:

- Щив кколев, дахІадада, Надир-шагь? Щиб гьесие нилъедасан къаригІунеб бугеб?

- Надир-шагь ккола, дир вас, чияр биялъ гІорцІулареб тІурараб гьой! – ян жаваб кьуна кІудадаца, - амма нилъеца гьесул гажал гъурила! Биччанте Надир-шагьасул гІемерал боялги рукІине, лъикІаб ярагъги букІине.

Нилъерги бугеб бокьарав тушманасдаса бергьунеб ярагъ!

- Гьеб щиб ярагъ, дахІадада?

- Гьеб буго, дир вас, нилъерго ракьалде бугеб рокьи! Гьелдаса кутакаб ярагъ дунялалда гьечІо!

Радал хеккого тІаде вахъарав Зулпукъар гордухъан къватІиве валагьана.

- Балагье, дахІадада, нолъ ДурчІимегІералъул тІогьиб рохь бижун буго!

- Гьеб рохь гуро, Зулпукъар, Надир-шагьасул рагъухъабазул хучдул руго.

КІудада, гъежде хъабарчиги рехун, магІида бан букІараб хвалченги босун, гІедегІун къватІиве лъугьунев вукІана.

- ДахІадада, дунги вилълъина дуда цадахъ, - ан хантІан тІаде вахъана Зулпукъар. – Дун батІаго бихьинчи гуревищ?

- Мун, щибги босун, вагъилев? Дур ярагъ гьечІо гури?

- Буго дир ярагъ! Диеги бокьула нилъерго ракь! Дуцаго абуна гури бищунго къуватаб ярагъ ватІаналде бугеб рокьи бугилан! – лъугьана Зулпукъар, кІудадал хъабчил къвалги ккун.

КІудадада цадахъ гьевги къватІиве вахъана.

Надир-шагьасда ракІалде ккун букІана, рикІкІен гІемерал рагъухъабазукьаги хІинкъун, росдал гІадамал жидеда данде рагъиларилан. Гьесие бокьун букІана, рагъго гьабичІого, магІарулал кверде росизе. Гьединлъидал Надир-шагьас росулъе жиндирго чапарзаби ритІана.

Киналго гІадамал Надирил чапарзабазухъ ралагьизе годекІанире ракІарана. Кинабго жо бихьизеги лъазеги бокьулеб Зулпукъарги, цо гъотІодеги вахун, гьезухъ валагьун вукІана.

ГІемераб мехалъ къацандана чапарзабиги росдал хІурмат бугел гІадамалги. Гьезда гьоркьов вукІана Зулпукъарил кІудадаги.

Цо чапарас ишан гьабурабго, цо къажарав, мочол таргьаги гъежда чІван, росдал гІадамазда аскІовегІан вачІана. Цинги таргьа гьезда цебе рехана. Таргьиниса къватІибе чвахун бачІана муч.

«Гьалъул магІна щиб?» - ан пикру гьабуна гьитІинав Зулпукъарица. Цогидал гІадамалги, щибго жоги бичІчІуларого, гьелъухъ ралагьун хутІана. Амма Зулпукъарил кІудада, цо балъголъи лъараб гІадин, гьимана. Цинги гьес гъотІода вугев васакІоде ишан гьабуна.

- Хехго рокъовеги ун, хІелекоги бачун, вачІа – ян буюрана кІудадаца.

Берда вихьулареб куцалъ векерана Зулпукъар рокъове. Къвалакь хІулараб хІелегоги ккун, хеккого тІадеги щвана.

КІудадаца хІелеко таргиниса къватІибе чвахараб мочоде тІаде биччана. Хіелкицаги гьеб, цо-цо мугь ккун, бищизе байбихьана.

Ццинги бахъун, Надир-шагьасул чапарзаби чуязде рахана ва, риччан, гьелгун гьениса нахъе ана.

Зулпукъарида бичІчІичІо къажаразул ццин щай бахъарабали. Гьеб кІудадада гьикъизе бокьун букІана гьесие, амма санагІат ккечІо...

Тушманасул бояз росу сверун ккуна.

Байбихьана гурхІел гьечІеб рагъ.

ЧІорал гьещтІана, хвалчабазул зваргъи бахъана.

Зобал багІарлъана.

Кьураби сородана.

ГІурччинхер багІарлъана, лъарал сурмалъана.

...ЛъабцІул бакъ тІерхьана, лъабцІул моцІ баккана. Надир-шагьасул бергьиналда ракІ чІолеб букІана. Къажарал жеги гІемер рукІана, магІарулал дагьлъулел рукІана.

РакІалдаго гьечІого, рикІкІадасан чуязул щанкІлазул тІваркъи рагІизе лъугьана. Гьел рукІана гьаб росадал гІадамазе кумекалъе рачІунел магІарул цогидал росабазул рагъухъаби. Гьанже гьел киналго цолъана, цадахъ тІаделъана гІаммав тушманасде.

ТІуркІана чияр ракьал рахъулел. ТІуризе байбихьана къажараз.

ТІурун унел рагъухъабаз, жидедаго хадур магІарулал рачІунгутІизе, щвараб давла гІодобе балеб букІана. Амма цониги магІарулав, Надир-шагьасул боязда Дагъистан тезабизегІан, лъалхъичІо.

- ДахІадада, дол къажараз нужеда цебе мочол цІураб таргьа щай рехун букІараб? – ан цІехана цо сордоялъ Зулпукъарица.

- Къажаразе бокьун букІана жидер рагъухъаби гьеб таргьиниб мучгІанги гІемер ругилан абизе...

- БичІчІана, бичІчІана! –ян ахІдана Зулпукъар. – ХІелкица мугь бищулеб гІадин, цо-цоккун гъуризе ругила нужер рикІкІен гІемерал рагъухъаби! Гьеб гурищха, дахІадада, мочоде хІелеко биччаялъул магІна? Нилъер бищунго къуватаб ярагъги гьечІищха, дахІадада?

- Буго, дир вас, буго! – ян абуна гьимулаго кІудадаца.- Кидаго ракІалдеги щва, цІунизеги цІуне гьеб ярагъ. Дурго лъималазухъеги гьеб кьезе кІочІон тоге!

("Авар мацI". ЦIали, грамматика, калам цебетIезаби. IV классалъе учебник. МахIачхъала. Дагучпедгиз, 1995.)

Гъуниб мухъ. ХIицIиб. Мемориал "ВатIан".

Гъуниб мухъ. ХIицIиб. Мемориал "ВатIан".

XS
SM
MD
LG